Page 97 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

97
РОЗДІЛ 4

ЗМІНА СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНОГО СТАНУ СТАЛІ 12Х1МФ

РОЗТЯГНЕНОЇ ЗОНИ ГИНУ ПАРОГОНУ ТЕС ПІСЛЯ

ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ

Під час обґрунтування режиму ВТО виходили з того, що його застосування

до експлуатованої сталі 12Х1МФ мало б покращити її структуру та підвищити

механічні властивості в усьому перерізі стінки труби. З точки зору загальних

уявлень сучасного матеріалознавства, розмір зерен у структурі сталі мав би для

цього зменшитися, що відповідно посприяло би підвищенню межі плинності та

опору повзучості відновленої сталі. Адже за витримування сталі в аустенітній

області складнолеговані карбіди, що під час тривалої експлуатації сталі

виділились вздовж меж зерен, але остаточно ще не втратили зв'язок із матрицею,

мали би розчинитися в аустеніті, що сприяло би зменшенню їх кількості на

межах зерен та спричинених ними дефектів (в подальшому пор).

4.1 Обґрунтування вибору режиму термічного оброблення для

відновлення експлуатованої сталі

Режим ВТО апробовано на експлуатованій сталі з РЗ гину. Він полягав у
дворазовій нормалізації (N) сталі з подальшим відпуском (T) (табл 4.1)[150].

Впродовж першого етапу ВТО (N1), відбувалось розчинення карбідів, що

утворилися під час експлуатації сталі, гомогенізація твердого розчину та

заліковування відносно невеликих за розміром пор. Тривалість аустенітизації на

цьому етапі ВТО змінювали від 30 до 630 хв. На другому етапі ВТО зразки

нормалізували (N2) та відпускали (T) за температур, рекомендованих

нормативними документами для термічного оброблення теплотривких сталей у

вихідному стані [38].