Page 94 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

94
зерен з наступною їх декогезією від матриці). Тому і кількість ділянок з цими

специфічними ямками, як ознаками структурної деградації сталі, була більшою

на етапі зародження руйнування. Тоді як з переходом до зони доламу, кількість

таких ділянок у перерізі і труби, і зразка зменшувалася. З наближенням до центру

перерізу труби по її товщині визначальні для повзучості металу напруження

розтягу як правило знижувалися [8][148–149]. Тому ці специфічні ямки

з’являлись на зламі рідше (переважно на стиках трьох зерен, від яких

зароджувалися ділянки відколів, що поширювалися у суміжні зерна, рис. 3.16д).

Характер зламу зразка з околу ВП труби (де менш сприятливі умови для

повзучості) відрізнявся (рис. 3.16б, г, е). На етапі поширення руйнування у зразку

на ударну в’язкість продовжувало домінувати в’язке руйнування шляхом

формування в металі порожнин та розриву перетинок між ними (рис. 3.16б, г).

Часточки карбідів виявляли на дні більшості ямок, що свідчило про збереження

їх когезії з матрицею. Окрім цього, навіть на ділянці доламу зразка (на глибині

понад 5 мм), на якому переважав класичний крізьзеренний відкол, виявили довгі

ланцюжки з неметалевих включень (рис. 3.16е), які були притаманні також

стартовій ділянці зламу зразка (рис. 3.13б, г та рис. 3.14б). Попри значне
розтріскування цих великих неметалевих включень (згідно з

мікрорентгенівським спектральним аналізом це були або сульфіди марганцю,
або різного типу оксиди) вони частково продовжували зберігати когезію з

матрицею, і тому в більшості випадків залишались на зламі. Цим підтвердили,
що незалежно від режиму експлуатації парогону (усталений чи екстремальний

під час зупинок технологічного процесу) розподіл напружень розтягу по товщині

стінки труби з максимумом біля її ЗП відіграв ключову роль у деградації сталі.

Вона проявилася декогезією неметалевих включень і карбідів від матриці, та

розвитком в експлуатованій сталі міжзеренної пошкодженості. Внаслідок цього

на зламі з’явилися специфічні ямкові утворення з розсипами нанорозмірних

включень на їх дні, які розташовувались вздовж меж зерен. Опір крихкому

руйнуванню сталі з околу ЗП труби завдяки цьому суттєво знизився. Отже, попри

ямкову будову зламу зразка ці ямки трактували не як ознаку в’язкого