Page 101 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

101
температури нормалізації 1100°С (N1, табл. 4.1). Вважали, що тривалість

витримування зразків під час ВТО впродовж 150 хв за температури 1100 С
о
оптимальна для гомогенізації сталі та зменшення розміру зерен в її структурі як

необхідної передумови підвищення її показників роботоздатності за

температури експлуатації парогонів (рис. 4.2) [150].

На другому етапі ВТО використали повторну нормалізацію вже від нижчої

температури (960°С) з подальшим високим відпуском при 740°С, рекомендовані

галузевим документом для сталі у вихідному стані [38], щоб забезпечити їй

необхідний комплекс функціональних властивостей. Схема на рисунку 4.3

візуалізує основні параметри обґрунтованого режиму ВТО.

Рисунок 4.3 – Схема зміни параметрів (температура і час) обґрунтованого

режиму ВТО для експлуатованої сталі 12Х1МФ

Таким чином, за модифікований прийняли режим ВТО з дворазовою

нормалізацію (N1: T=1100°С, τ=150 хв, N2: T=960°С, τ=30 хв) та відпуском від

T=740°С, впродовж τ=180 хв.

4.2 Зміни у структурі сталі 12Х1МФ розтягненої зони гину по товщині

стінки труби після застосування запропонованого режиму ВТО

Оскільки в структурі сталі, експлуатованої в РЗ гину, спостерігали

відмінності по товщині стінки труби, пов’язані з різними температурно-

силовими умовами, що виникали в цих перерізах під час експлуатації сталі на