Page 89 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

89
вздовж їх інтерфейсу з феритною матрицею та остаточно втрачався під час

випробувань на удар, карбіди відірвались зі займаних ними ніш на дні ямок і

тому не втримались на зламі. Проте вони полишили по собі експлуатаційні за

походженням ямки та розсипи дрібних часточок на їх дні, як залишки точкових

зв’язків між карбідами та матрицею.

а б

в г
Рисунок 3.13 – Мікрофрактограми за високої роздільної здатності, зафіксовані в

околі вершини концентратора напружень (розташований знизу) тангенціально

орієнтованих зразків на ударну в’язкість, вирізаних в околі ЗП (а, в) і ВП (б, г)

5
труби зі сталі 12Х1МФ, експлуатованої 2,8610 год у РЗ гину парогону ТЕС.

За ще більших збільшень описані фрактографічні ознаки деградації сталі

на зламах обох варіантів зразків стали беззаперечними (рис. 3.14). Зокрема,

гребені відриву чітко декорували контури суміжних ямок на зламі сталі з околу

ЗП (рис. 3.14а, в). З наближенням до цих гребенів відриву на поверхнях ямок