Page 48 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 48
48
Загалом ранжування механічних властивостей теплотривких сталей за їх
чутливістю до деградації (рис. 1.10) виявив, що найчутливішими є
характеристики статичної та циклічної тріщиностійкості. Проте їх визначення
передбачає використання доволі складних методичних підходів, і тому їх
використовують швидше в наукових дослідженнях. На практиці основними
показниками, за якими оцінюють технічний стан експлуатованого металу,
залишаються характеристики міцності і пластичності та ударна в’язкість, які і
будуть використані у цьому дослідженні для оцінювання технічного стану
відновленої сталі.
1.4 Роль наводнювання під час високотемпературної деградації
теплотривких сталей і на етапі оцінювання їх властивостей
Значну кількість катастрофічних відмов у багатьох галузях впродовж
останніх десятиліть пов’язують з негативним впливом водню [89]. Так, зі
збільшенням тривалості витримування сталей у наводнювальному середовищі їх
опір крихкому руйнування знижується, а загроза руйнування зростає. Водень,
абсорбований металом з робочих середовищ, може негативно впливати і під час
тривалої експлуатації (деградація сталей), і за короткочасного, але інтенсивного
впливу температурно-силових чинників. Адже, деградація теплостійких сталей
впродовж експлуатації супроводжується поступовою втратою їх первинних
властивостей. Тому, глибоке розуміння механізмів водневої деградації та
водневого окрихчення є важливим аспектом сучасного матеріалознавства для
забезпечення надійності експлуатації відповідальних промислових об’єктів,
експлуатованих у наводнювальних середовищах [90–96] Адже за тривалого
контакту цих середовищ зі сталями він проникає у метал і сприяє водневій
деградації [97–98]. Зокрема, водень інтенсифікує дифузійний перерозподіл
карбід твірних елементів до меж зерен [99] та виділенню та коагуляції тут
карбідів [3]. Крім того, акумулюючись на міжфазних межах, водень створює
передумови для декогезії карбідів і неметалевих включень від навколишньої
