Page 53 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

53
3
о
сталі після тривалої експлуатації (186·10 год за температури 540 С і тиску
13,5 МПа).

Таблиця 1.3 – Властивості сталі G21CrMoV4-6 після ВТО

Режим термооброблення σ В, σ 0,2, δ, KV,
Твердість
2
(аустенізація+відпуск) МПа МПа % Дж/см
910 ℃ / 3год + 720℃ / 4год 728 620 18 104 228 HV 30

910℃ / 3год + 730 °C / 4год 702 583 22 131 222 HV 30

Відповідно до польського
500–670 ≤ 320 ≤ 20 ≤ 27 140-197 HB
стандарту PN – 89/H – 83157

В роботі [114] також використали ВТО для зміни мікроструктури та

механічних властивостей низьколегованої сталі 14MoV6-3 (аналог сталі

12Х1МФ) тривало експлуатованої (194 207 год) за температури 540 °C та тиску

13,5 МПа на головному парогоні (Ø 245×28 мм) ТЕС. Металографічно показано,

що перерозподіл карбідів та зміна морфології фаз під час експлуатації найбільше

погіршували властивості сталі. Під час аустенітизації карбіди розчинялися в

матриці (за виключенням карбідів типу MC через їх високу термодинамічну

o
стабільність аж до температури понад 1100 C). Щоб підвищити властивості
сталі потрібно було розчинити карбіди (особливо скоагульовані вздовж меж

зерен під час експлуатації) і отримати ферит-бейнітну структуру з меншим

розміром зерен. Режим ВТО передбачав гартування (від 950 °C з витримкою

1 год) та відпуск з витримкою 3 години при 700 °C та охолодженням в печі [115].

Після тривалої експлуатації теплотривкі Cr-Mo-V сталі мають ферит-карбідну

структуру [114, 116]. Зафіксовано значне збільшення розміру зерна фериту, що

суттєво знизило ударну в’язкість сталі 14MoV6-3 [35]. Після ВТО в

мікроструктурі цієї сталі переважали зерна фериту, перемежовані ділянками

перліт/бейніту. Порівняно зі сталлю у вихідному стані у структурі відновленої

сталі виявлено загалом меншу кількість фериту та карбідів всередині зерен

фериту, та незначну кількість перліту та бейніту. Твердість матеріалу корелює з