Page 75 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 75
75
повзучості, і меншою мірою – для структури біля її ВП. Водночас у ЦП стінки
труби виявили практично рівновісні дрібніші зерна розміром 10…15 мкм і дещо
більші (до 60 мкм) зерна неправильної форми (рис. 3.5 б).
а б
Рисунок 3.4 – Мікроструктура експлуатованої сталі 12Х1МФ розтягненої зони
гину біля зовнішньої поверхні труби.
Вважали, що під час високотемпературної експлуатації сталі на локальних
ділянках труби постійно виникали сприятливі для рекристалізації умови (у тому
числі і збиральної), які власне і забезпечували «вимітання» карбідів зсередини
зерен на їх межі. Адже відомо, що карбіди закріплюють межі зерен. Здатність
меж мігрувати зберігають лише ті їх відрізки, на яких немає включень і довжина
яких достатня, щоб вигинатися. Це спричиняє появу значної кількості дрібних
зерен (внаслідок вигинання незакріплених карбідами відрізків меж великих
зерен з утворенням петель), які поширюються вглиб суміжних зерен аж поки не
натрапляють на карбіди на їх шляху. Це призупиняє їх ріст у цьому напрямі (адже
ці карбіди закріпили межі і перешкодили їх подальшій міграції). Така міграція
меж зерен з формуванням нових дрібніших зерен (практично вільних від карбідів
всередині них) та закріплення їх меж карбідами на шляху їх міграції відбувається
безперервно, бо наявні всі необхідні чинники для реалізації рекристалізації (і
температура, і деформація внаслідок повзучості, і достатньо тривалий їх вплив
під час експлуатації). Підтверджує це припущення виявлений значний градієнт
за розмірами (від 7 до 50 мкм) і формою (від рівновісної до неправильної) зерен