Page 63 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

63

Перед експериментом, сліди шліфування на зразках усували поліруванням

з використанням шліфувального паперу та алмазних паст, щоб уникнути

додаткових концентраторів напружень під час випробувань розтягом.

Дослідження здійснювали на розривній машинні УМЕ-10Т, швидкість

-3
деформування робочої частини зразка становила 3∙10 с (рис 2.6 б).
-1
Механічні характеристиками сталі 12Х1МФ, визначені за випробувань на

розтяг та удар, здійснювали на тангенціальних зразках на трьох рівнях по

товщині стінки труби (біля обидвох поверхонь труби та з центральної частини її

перерізу). Схеми вирізання зразків з гину представлено на рис. 2.7.

а б
Рисунок 2.7 – Cхема розташування зразків у розтягненій зоні гину для

випробувань розтягом (а) та ударом (б).

2.2.4 Процес електролітичного наводнювання зразків

Стан металу оцінювали також за характеристиками міцності та

пластичності сталі, отриманими за випробувань зразків на розтяг після

попереднього електролітичного наводнювання у водному розчині сірчаної

кислоти (pH0) з додаванням 2 г/л тіосечовини впродовж 15 хв за густини струму

2
катодної поляризації 50 мA/см (рис 2.8). Перед випробованнями зразки
ретельного промивали та висушували для усунення з їх поверхні залишків

електроліту і навантажували розтягом зі швидкістю 3·10 с . Таким чином
-1
-3