Page 26 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

26
2. Встановлено, що після застосування до тривало експлуатованої сталі

обґрунтованого режиму відновлювального термічного оброблення відсоток

великих зерен у структурі сталі зменшився, а малих – зріс по всій товщині стінки

труби, що є необхідною передумовою підвищення її опору повзучості.

3. Обґрунтовано правомірність застосування запропонованого режиму

термічного оброблення для зменшення відсотка карбідів на межах зерен як

необхідної передумови підвищення когезивної міцності між суміжними зернами

у відновленій сталі.

4. Вперше виявлено особливість декогезії карбідів вздовж меж зерен в

експлуатованій сталі від матриці у вигляді нанорозмірних відколів (до 300 нм)

на дні ямок в’язкого рельєфу зламу зразка, випробуваного на розтяг. Ці

фрагменти карбідів вважали доказом часткового збереження (навіть після

експлуатації сталі) когезії крупних карбідів з матрицею, яка остаточно

порушувалась тільки під час випроб зразка на розтяг. Навіть точково збережена

когезія між ними забезпечила шляхи для дифузії елементів, що необхідно для

розчинення карбідів під час відновлювального термічного оброблення.

5. Експериментально продемонстровано підвищення механічних
властивостей (твердості, міцності, пластичності та опору крихкому руйнуванню)

після модифікованого режиму відновлювального термічного оброблення
експлуатованої сталі в усьому перерізі стінки труби, а також їх відповідність

галузевим вимогам.
6. Вперше показано, що додаткове наводнювання відновленої сталі хоч

дещо і знизило позитивний ефект її відновлення за характеристиками міцності і

пластичності, але повністю не нівелювало його. Як наслідок, навіть після

наводнювання характеристики відновленої сталі продовжували відповідати

регламентним вимогам, тоді як характеристики експлуатованої сталі не

задовольняли їх навіть без наводнювання.

7. Розкрито особливості механізму руйнування експлуатованої та

відновленої сталі за випроб на розтяг та виявлено фрактографічні ознаки впливу

додаткового наводнювання. Попри в’язкий характер руйнування обох варіантів