Page 5 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 5

5
               де його позитивний вплив на показники пластичності досягав 60%. Крім того,

               після відновлювального термічного оброблення ударна в’язкість сталі суттєво (у

               понад 2 рази) підвищилась.

                      Виявлено  фрактографічні  ознаки  деградації  експлуатованої  сталі  та

               особливості, пов’язані з її відновленням. Фрактографічно на дні великих ямок

               в’язкого  рельєфу  на  зламі  гладкого  зразка  на  розтяг  з  експлуатованої  сталі

               виявили розсипи із нанорозмірних (до 300 нм) часточок. Їх вважали відколами

               великих карбідів, що виділилися і коагулювали на межах зерен під час тривалої

               експлуатації  сталі  на  парогоні.  Когезія  між  ними  і  матрицею  остаточно

               порушувалася  лише  під  час  руйнування  зразка  за  випробувань  на  розтяг.

               Виявлені  на  дні  ямкового  рельєфу  зламу  нанорозмірні  часточки  вважали

               свідченням збереження хоча б часткового зв’язку між матрицею та великими

               включеннями навіть при такому рівні деградації сталі. Після відновлювального

               термічного  оброблення  експлуатованої  сталі  на  її  зламі  переважав  в’язкий

               ямковий рельєф з дрібними (до 0,7 мкм) карбідами на дні ямок, які в основному

               навіть  після  випробувань  зразка  на  розтяг  зберегли  зв'язок  з  матрицею.  Це


               вважали  ознакою  їх  високої  когезії  і  прямим  свідченням  відновлення  сталі.
               Виявлені фрактографічні ознаки експлуатаційної деградації сталі і її відновлення


               після     застосування        модифікованого         режиму       термічного       оброблення
               підтверджено  також  і  на  зламах  зразків на  ударну  в’язкість, що  свідчить про


               універсальність зроблених висновків і для динамічних навантажень.
                      Розкриті  механізми  руйнування  експлуатованої  і  відновленої  сталі


               12Х1МФ  за  випробувань  на  розтяг  та  удар  засвідчили  відновлення  когезії

               карбідів з матрицею та зменшення відсотку великих дефектів вздовж меж зерен,

               що добре узгоджується із змінами її механічних властивостей. Адже, атестація

               відновленої  сталі  за  твердістю,  характеристиками  міцності  і  пластичності  та

               опором крихкому руйнуванню підтвердила значне покращення цих механічних

               властивостей, порівняно з відповідними характеристиками експлуатованої сталі.

               Крім  того,  була  досягнута  їх  відповідність  регламентованим  значенням,  що

               обґрунтовує        придатність       запропонованого         режиму        відновлювального
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10