Page 4 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 4
4
180 хв відпускали за температури 740°С. Саме такий режим рекомендований
нормативними документами для сталі 12Х1МФ у вихідному стані.
Обґрунтовано тривалість експозиції впродовж першого етапу
аустенітизації експлуатованої сталі з наступним її охолодженням на повітрі. Для
цього оцінювали розміри і кількість зерен різного типорозміру після різної
експозиції зразків. На основі побудованих графічних залежностей відсотку зерен
о
різного типорозміру від тривалості витримування зразків за температури 1100 С,
обгрунтували тривалість витримування зразків (на рівні 150 хв), як достатню для
гомогенізації сталі та зменшення розміру зерен в її структурі. Вважали, що така
трансформація структури сталі є перспективною для підвищення показників її
роботоздатності за повзучості під час експлуатації на парогонах. Адже впродовж
другого етапу нормалізації (від 960°С) та подальшого відпуску при 740°С
встановлений на попередньому етапі нормалізації розподіл зерен у поперечному
перерізі труби не порушувався, що вважали позитивним фактором впливу на
схильність сталі до повзучості.
Проаналізовано характер зміни структурних показників теплотривкої сталі
12Х1МФ розтягненої зони гину, а саме відсоток дрібних (до 10 мкм), середніх
(від 10 до 30 мкм) та великих (понад 30 мкм) зерен після експлуатації та
відновлювального термічного оброблення. Показано, що відсоток великих зерен
зменшився на 10%, а дрібних зріс на 60%. Встановлено, що кількість дрібних
зерен корелює з твердістю, яка після термічного оброблення підвищилася до
170 HB (порівняно з 120 HB для експлуатованої сталі).
Проаналізовано також кількість карбідів і пор всередині та на межах зерен,
та встановлено, що після відновлювального термічного оброблення відсоток
карбідів на межах зерен зменшився, а всередині них збільшився. Це вважали
ознакою переміщення нерозчинених карбідів всередину зерен під час
високотемпературної аустенітизації сталі.
Запропонований режим відновлювального термічного оброблення
виявився ефективним для підвищення показників міцності та пластичності сталі.
Ефект відновлення сталі був максимальним в околі зовнішньої поверхні труби,
