Page 41 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

41
Аналіз твердості сталей 12Х1МФ та 15Х1М1Ф (після 175·10 та 237·10
3
3
годин експлуатації, відповідно) на ділянках розтягненої, нейтральної та

стисненої зон гину показав, що твердість в розтягненій зоні гинів нижча ніж в

інших зонах [67]. Виявлено, що частка перліту в структурі сталі розтягненої зони

гину була найменшою, що корелює з нижчим значенням твердості (рис.1.7а).

Крім того, у розтягненій зоні гину виявлено ще й найбільшу кількість пор, тоді

як у стисненій – найменшу, причому для обох сталей. Порівнявши відносну

зміну цих характеристик в різних зонах гинів, виявили, що вміст перліту в

розтягненій зоні гину (відносно прямої ділянки труби) найнижчий, а у стисненій

– найвищий (рис. 1.7б). Тоді як вміст пор навпаки був найвищим у розтягненій

зоні гинів, і наймен шим у стисненій (рис. 1.7в). Слід зазначити, що тривалість

експлуатації цих сталей суттєво відрізняється. І якщо на початку експлуатації

сталь 15Х1М1Ф мала переваги перед сталлю 12Х1МФ у тому числі і за

твердістю, то її триваліша на понад 6·10 год експлуатація повністю нівелювала
4
цю перевагу.

а б в

Рисунок 1.7 – Твердість теплотривких сталей (а) та відсоток перліту (б) та пор

(в) у їх структурі на ділянках розтягненої (1), нейтральної (2) та стисненої (3)

зон гинів парогонів відносно наявних на прямій ділянці труби.

Отже, внаслідок неоднорідного напружено-деформованого стану на різних
ділянках гинів парогонів (у розтягненій, нейтральній, стисненій зонах)

трансформація структури сталей 12Х1МФ та 15Х1М1Ф і накопичення