Page 33 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

33
оброблення [42–45]. Найчастіше у вихідному стані структура сталі 12Х1МФ

ферит-перлітна, а 15Х1М1Ф – ферит-бейнітна (рис. 1.2) [37, 46–47].

a б
Рисунок 1.2 – Мікроструктура неексплуатованих сталей 12Х1МФ (а) та

15Х1М1Ф (б).

Після термічного оброблення труб співвідношення фериту і бейніту в

структурі сталі 15Х1М1Ф переважно 2:1. Згідно ТУ 14-3-460-75 сталь з

мікроструктурою, що містить 15…80 % фериту і має достатню міцність,

пластичність та жаростійкість є придатною до експлуатації.

1.2.2 Особливості зміни структури теплотривких сталей внаслідок

тривалої експлуатації

Впродовж тривалої високотемпературної деградації теплотривких сталей

формується термодинамічно обумовлена рівноважна ферит-карбідна структура

[37, 48–49]. Згідно з даними [50], якісні зміни фазового складу сталей з

3
виділенням карбідів фіксують вже протягом перших (3...8)·10 годин
експлуатації. В сталі з ферит-перлітною структурою внаслідок експлуатації

збільшується кількість складнолегованих карбідів типу Ме 7С 3 та Ме 23С 6 на

основі заліза та хрому, тоді як кількість карбідів цементитного типу Ме 3С при

цьому відчутно зменшується. Якщо ж у вихідному стані сталь має ферит-

бейнітну структуру, то вже після нетривалої експлуатації з пересиченого